Camponotus dolendus — велика азійська мураха-деревоточець із матовим оксамитовим забарвленням і виразними відмінностями між робочими кастами. Вид походить із лісових районів Південного Китаю. Колонія цікава помітними розмірами особин та організованою поведінкою: фуражири досліджують арену, а великі робочі долучаються до захисту гнізда й оброблення кормової здобичі.

Оксамитово-чорний силует

Хітиновий покрив має глибокий матово-чорний тон і характерну оксамитову фактуру. З ним контрастують рудувато-червоні або каштанові відтінки ніг і грудей. Матка виростає до 14–16 мм, а великі робочі та солдати — до 11–13 мм. Завдяки таким розмірам за окремими мурахами та розподілом завдань у сім’ї зручно спостерігати на арені.

У Camponotus dolendus чітко виражений поліморфізм. Колонія має робочих різного розміру й будови. Рухливі фуражири обстежують доступний простір, тоді як солдати вирізняються широкими головами та потужними мандибулами. Вони захищають гніздо й допомагають подрібнювати велику кормову здобич. У зрілій сім’ї поведінка на арені стає більш злагодженою.

Волога зона без постійної сирості

Походження з вологих субтропічних лісів впливає на вимоги до штучного гнізда. У формікарії потрібна стабільна помірна або підвищена вологість. Водночас не можна допускати калюж і надмірної сирості, яка становить ризик для лялечок. Важливо контролювати не лише кількість доданої води, а й фактичний стан різних камер.

Для цього виду придатні гіпсові та частково гіпсові ферми. Гіпс Г23 утримує вологу, а поєднання гіпсової ділянки із сухими камерами з PETG дає градієнт умов. Колонія може переміщуватися між більш вологими й сухішими відсіками. З огляду на розмір великих особин у вихідних даних рекомендовано обирати камери заввишки від 12 мм.

Температурний діапазон утримання — 25–28 °C. Режим має бути стабільним, тому Camponotus dolendus доцільніше заводити кіперу, який уже має базовий досвід, уміє контролювати нагрівання та зволоження і помічає зміни стану гнізда.

Чим годувати колонію

Раціон складається з вуглеводної та білкової частин. Вуглеводи мурахи отримують із медового або цукрового сиропу, а також із невеликих шматочків солодких фруктів. Білкова їжа потрібна для активного росту личинок. Серед кормових комах у вхідному описі зазначені цвіркуни та мармурові таргани. Після годування слід стежити за залишками на арені й не дозволяти їм накопичуватися.

Основні відомості

• походження — Південний Китай;
• забарвлення — матово-чорне з рудувато-червоними або каштановими ногами й грудьми;
• довжина матки — 14–16 мм;
• довжина великих робочих і солдатів — 11–13 мм;
• у сім’ї виражений поліморфізм;
• висота камер — від 12 мм;
• вологість — помірна або підвищена, без калюж і надмірної сирості;
• температура — 25–28 °C;
• вуглеводний корм — медовий чи цукровий сироп і солодкі фрукти;
• білкова частина — кормові комахи.

Запитання про утримання

Чи варто обирати цей вид новачкові?
Колонія потребує уважного контролю температури та вологості. Тому вид більше підходить власнику з невеликим практичним досвідом утримання мурах.

Який формікарій потрібен?
Можна використовувати повністю гіпсову або частково гіпсову модель. Другий варіант поєднує зволожувану частину із сухими камерами, тож мурахи можуть самостійно вибирати ділянку. Висота ходів має становити від 12 мм.

Чому небезпечне надмірне зволоження?
Потреба у вологому мікрокліматі не означає, що всі камери мають бути мокрими. Калюжі та постійна сирість небезпечні для лялечок, тому потрібен контрольований градієнт.

Що давати для росту розплоду?
Личинкам необхідний білок із кормових комах, зокрема цвіркунів або мармурових тарганів. Дорослим робочим також пропонують вуглеводні джерела — сироп і солодкі фрукти.